Наведено нові погляди відносно ланцюгів патогенезу гострих кишкових інфекцій. Доведено, що результати ехокардіоскопічних досліджень дозволяють своєчасно виявляти порушення кардіогемодинаміки за цієї патології, на основі чого обгрунтовувати патогенетичну терапію та оцінювати її ефективність.

Приведены новые представления о звеньях патогенеза острых кишечных инфекций. Доказано, что результаты эхокардиоскопических исследований позволяют своевременно выявлять нарушения кардиогемодинамики при этой патологии, на основе чего обосновывать патогенетическую терапию и оценивать ее эффективность.

Обстежено 75 хворих на герпесвірусні менінгоенцефаліти. У 5 % хворих відзначено летальні наслідки. Хвилеподібний клінічний перебіг спостерігався у 21,5 % хворих. Рецидиви виникають у 2,8 % хворих. Кількість СD4-лімфоцитів достовірно знижувалася і рівень СD16-лімфоцитів підвищувався залежно від ступеня тяжкості захворювання.

Обследованы 75 больных с герпесвирусными менингоэнцефалитами. У 5 % больных отмечался летальный исход. Волнообразное клиническое течение наблюдалось у 21,5 % больных. Рецидивы развивались у 2,8 % больных. Количество СD4 лимфоцитов достоверно снижалось, уровень СD16 лимфоцитов повышался в зависимости от степени тяжести заболевания.

Розроблено методологію та структурно концептуальну модель, технології застосування опрацьованих алгоритмів прогнозування хронічної серцевої недостатності (ХСН) у хворих на ішемічну хворобу серця. Методологія індивідуального прогнозування базується на принципах послідовної процедури розпізнавання з використанням прогностичних алгоритмів. Основними групами індикаторів, які визначають тяжкість перебігу ХСН, є клініко-функціональні, гемодинамічні та гомеостатичні показники прогнозу перебігу ХСН. Запровадження алгоритмів прогнозування перебігу ХСН до системи надання медичної допомоги дозволить формувати контингенти ризику несприятливого перебігу хвороби.

Разработана методология и структурно концептуальная модель, технологии применения отработанных алгоритмов прогнозирования хронической сердечной недостаточности (ХСН) у больных с ишемической болезнью сердца. В основе методологии индивидуального прогнозирования - принципы последовательной процедуры распознания с использованием прогностических алгоритмов. Основными группами индикаторов, которые определяют тяжесть течения ХСН, являются клинико-функциональные, гемодинамические и гомеостатические показатели прогноза течения ХСН. Внедрение алгоритмов прогнозирования течения ХСН в систему предоставления медицинской помощи позволит формировать контингенты риска неблагоприятного течения болезни.

Наведено результати оцінки стану периферичного кровообігу та ендотеліальної дисфункції у 62-х хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з супутньою гіпертонічною хворобою в динаміці лікування антагоністом кальцію - амлодипіном. Встановлено, що у хворих, які одержували амлодипін в дозі 5 - 10 мг на добу, мало місце достовірне збільшення дилатації плечової артерії у відповідь на реактивну гіперемію. Зниження рівня ендотеліального вазоконстрикторного ендотеліну-1 в динаміці лікування амлодипіном спостережено як у хворих з більш легким функціональним класом стенокардії, так і з стенокардією напруги III - IV ФК.

Приведены результаты оценки состояния периферического кровотока и эндотелиальной дисфункции у 62-х больных ишемической болезнью сердца (ИБС) с сопутствующей гипертонической болезнью в динамике лечения антагонистом кальция - амлодипином. Установлено, что у больных, получавших амлодипин в дозе 5 - 10 мг в сутки, имело место достоверное увеличение дилатации плечевой артерии в ответ на реактивную гиперемию. Снижение уровня эндотелиального вазоконстрикторного эндотелина-1 в динамике лечения амлодипином наблюдалось как у больных с более легким функциональным классом стенокардии, так и с стенокардией напряжения III - IVФК.

Зазначено, що використання програм освіти у дітей, хворих на бронхіальну астму, підвищує якість контролю над захворюваннями за такими напрямками: поліпшення самоконтролю над симптомами хвороби, підвищення якості медикаментозної терапії, поліпшення комплайнсу між пацієнтом і лікарем, досягнення більш повної соціальної адаптації та реабілітації пацієнтів у суспільстві, покращання якості життя пацієнтів і їх родин.

Отмечено, что использование образовательных программ у детей с бронхиальной астмой повышает качество контроля над заболеванием по следующим направлениям: улучшение самоконтроля над симптомами болезни, повышение качества лекарственной терапии, улучшение комплайнса между пациентом и врачом, достижение более полной социальной адаптации и реабилитации пациентов в обществе, улучшение качества жизни пациентов и их семей.

В експериментальному дослідженні вивчено стан біоенергетичних і метаболічних процесів у стінці тонкої кишки та сироватці крові у разі обтураційної непрохідності кишечнику.

В экспериментальном исследовании изучено состояние биоэнергетических и метаболических процессов в стенке тонкой кишки и сыворотке крови при обтурационной непроходимости кишечника.

Досліджено хворих з неспецифічними захворюваннями легень, ускладнених легеневими кровотечами. Висвітлено питання організації та тактики рентгенендоваскулярної окклюзії, які знайшли своє вирішення в процесі клініко-ангіографічного аналізу даних втручань. У ході дослідження визначено показання до рентгенендоваскулярної оклюзії. Відповідно до розробленої в ході дослідження методики, ендоваскулярні втручання на бронхіальних артеріях після зупинки легеневої кровотечі дозволяють запобігти важким аспіраційним та ендоваскулярним ускладненням.

Исследованы больные с неспецифическими заболеваниями легких, осложненных легочным кровотечением. Освещены вопросы организации и тактики рентгенэндоваскулярной окклюзии, которые нашли свое решение в процессе клинико-ангиографического анализа данных вмешательств. В ходе исследования определены показания к рентгенэндоваскулярной окклюзии. Согласно разработанной методике, эндоваскулярные вмешательства на бронхиальных артериях после остановки легочного кровотечения позволяют избежать тяжелых аспирационных и эндоваскулярных осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р.д(4УКР)

Рубрики:

Персоналії лікарів та вчених в галузі охорони здоров'я та медицини

Шифр НБУВ: Ж22649 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження гуморальної, клітинної ланок імунітету, а також показників фагоцитозу та рівнів ІЛ-1бета, ФНП-альфа та ІЛ-4. Виявлено, що для всіх дітей, хворих на гострий гломерулонефрит (ГГН), характерна активація гуморальної ланки імунітету за одночасної супресії клітинної ланки. Встановлено також наявність взаємозв'язку між основними імунологічними показниками та рівнем ІЛ-1, ФНП-альфа й ІЛ4 у дітей з різними симптомами ГГН.

Приведены результаты исследования гуморального, клеточного звеньев иммунитета, а также показателей фагоцитоза и уровней ИЛ-1бета, ФНО-альфа и ИЛ-4. Выявлено, что для всех детей с острым гломерулонефритом (ОГН) характерна активация гуморального звена иммунитета при одновременной супрессии клеточного звена. Выявлены наличия взаимосвязей между основными иммунологическими показателями и уровнями ИЛ-1бета, ФНО-альфа и ИЛ-4 у детей с различными симптомами ОГН.

Розглянуто випадок лікування хворого з пухлиною нирки, що перебував на перитонеальному діалізі. Описано дії лікаря протягом усього лікування. Хірургічне втручання проведено вчасно, що дозволило зберегти життя пацієнтові.

Рассмотрен случай лечения больного с опухолью почки, который находился на перитонеальном диализе. Описаны действия врача на протяжении всего лечения. Хирургическое лечение проведено своевременно, что позволило сберечь жизнь пациенту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-5 + Р410.130.41-5

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Кардіосклероз

Шифр НБУВ: Ж22649 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано вплив інгібіторів ангіотензінперетворюючого ферменту (ІАПФ), блокаторів рецепторів ангіотензіну-2 (БРА), деяких блокаторів кальцієвих каналів (БКК), які відносять до препаратів з нефропротекторними властивостями, на стан нирок, запобігання кардіоваскулярній та церебральній патології ангіпертензивних та гіпертензивних хворих мезангіопроліферативним хронічним гломерулонефритом (ХГН). Встановлено, що застосування ИАПФ показано всім ангіпертензивним хворим з ХГН. Антипротеїнуретичний ефект зафіксовано як у нормотензивних, так і у хворих з артеріальною гіпертензією. Застосування багатокомпонентної гіпотензивної терапії дозволяє знизити частоту розвитку хронічної ниркової недостатності та забезпечити п'ятирічне виживання гіпертензивних пацієнтів з ХГН.

Проанализировано влияние ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента (ИАПФ), блокаторов рецепторов ангиотензина-2 (БРА), некоторых блокаторов кальциевых каналов(БКК), которые относят к препаратам с нефропротекторными свойствами, на состояние почек, предотвращение кардиоваскулярной и церебральной патологий ангипертензивных и гипертензивных больных мезангиопролиферативным хроническим гломерулонефритом (ХГН). Установлено, что применение ИАПФ показано всем ангипертензивным больным ХГН. Антипротеинуретический эффект продемонстрирован как у нормотензивных больных, так и у больных с артериальной гипертензией. Применение многокомпонентной гипотензивной терапии позволяет снизить частоту развития хронической почечной недостаточности и обеспечить пятилетнюю выживаемость гипертензивных пациентов с ХГН.

Наведено результати впливу карведілолу на дисфункцію ендотелію у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) і цукровий діабет ІІ типу (ЦД ІІ) з супутніми порушеннями серцевого ритму та без них. Показано, що лікування даним препаратом у хворих ІХС і ЦД ІІ супроводжується виразним антиаритмічним та антиангінальним ефектом, а також зниженням рівня ендотеліну-1 та збільшенням вмісту циклічного гуанозинмонофосфату. Зроблено припущення, що збільшення фракції викиду та зниження периферичного судинного опору свідчить про доцільність застосування карведілолу у хворих на ІХС і ЦД ІІ з супутніми серцевими аритміями.

Приведены результаты влияния карведилола на дисфункцию эндотелия у больных ишемической болезнью сердца (ИБС) и сахарным диабетом ІІ типа (СД ІІ) с сопутствующими нарушениями сердечного ритма и без них. Показано, что лечение препаратом у больных ИБС и СД ІІ сопровождается отчетливым антиаритмическим и антиангинальным эффектом, а также снижением уровня эндотелина-1 и увеличением содержания циклического гуанозинмонофосфата. Предположено, что увеличение фракции выброса и снижение периферического сосудистого сопротивления свидетельствует о целесообразности применения карведилола у больных ИБС и СД ІІ с сопутствующими сердечными аритмиями.

Наведено результати дослідження рівня катехоламінів у хворих на хронічну ниркову недостатність, які одержували замісну терапію гемодіалізом. Виявлено, що у пацієнтів з ускладненим перебігом артеріальної гіпертензії сеанс програмного гемодіалізу призводить до збільшення викиду катехоламінів - могутніх вазопресорів. Збільшення продукції катехоламінів призводить не лише до підвищення артеріального тиску, але й розвитку аритмії та ішемії міокарда, тим самим погіршуючи кардіоваскулярний прогноз у даної категорії хворих.

Приведены данные исследования уровня катехоламинов у больных с хронической почечной недостаточностью, получавших заместительную терапию гемодиализом. Выявлено, что у пациентов, имеющих злокачественное течение артериальной гипертензии, сеанс программного гемодиализа приводит к увеличению выброса катехоламинов - мощных вазопрессоров. Увеличение выработки катехоламинов приводит не только к повышению артериального давления, но также развитию аритмии и ишемии миокарда, ухудшая тем самым кардиоваскулярный прогноз у данной категории больных.

Результати проведеного дослідження свідчать, що застосування комбінованої терапії інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту та гепатопротекторами суттєво впливає на клінічні симптоми та ехокардіографічні показники у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії з супутніми хронічними захворюваннями печінки. Зменшення маси та індексу маси міокарда лівого шлуночка відображає регресію геометричних параметрів ремодельованого міокарда та свідчить про покращання структурно-функціонального стану міокарда лівого шлуночка під дією комбінованої терапії.

Результаты проведенного исследования свидетельствуют, что применение комбинированной терапии ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента и гепатопротекторами оказывает выраженный эффект на клинические симптомы и эхокардиографические показатели у больных гипертонической болезнью ІІ стадии в сочетании с хроническими заболеваниями печени. Уменьшение массы и индекса масы миокарда левого желудочка отражает регрессию геометрических параметров ремоделированного миокарда и свидетельствует об улучшении структурно-функционального состояния миокарда левого желудочка под влиянием комбинированной терапии.

Обстежено чоловіків, які мали типові клінічні та ЕКГ-ознаки клімактеричної кардіопатології, в другій групі - стенокардію ІІ - ІІІ функціонального класу з перенесеним інфарктом міокарда, також обстежено групу хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), що переважно виявлялася в порушеннях ритму серця та вираженою шлуночковою екстрасистолією. Вивчено вплив статевих стероїдних гормонів на стан ліпідного обміну та розвиток ІХС у хворих з клімактеричними порушеннями. Зазначено, що найбільш виразні порушення гормонального балансу спостережено в групах хворих з супутніми порушеннями ритму серця; продемонстровано, що зміна фізіологічних концентрацій тестостерону, естрадіолу та прогестерону створює передумови для розвитку дисліпопротеідемії.

Обследованы пациенты-мужчины, которые имели типичные клинические и ЭКГ-признаки климактерической кардиопатии, в другой группе - стенокардию ІІ - ІІІ функционального класса с перенесенным инфарктом миокарда, также обследована группа больных с ишемической болезнью сердца (ИБС), проявляющейся преимущественно нарушениями ритма сердца в виде желудочковой экстрасистолии. Изучено влияние половых стероидных гормонов на состояние липидного обмена и развитие ИБС у больных с климактерическими нарушениями. Наиболее выраженные нарушения гормонального баланса наблюдались в группах больных с сопутствующими нарушениями ритма сердца. Отмечено, что изменение физиологических концентраций тестостерона, эстрадиола и прогестерона создает предпосылки для развития дислипопротеидемии.

Виявлено особливості метаболічних і кардіогемодинамічних ефектів раміприлу у хворих з метаболічним синдромом і порушеннями серцевого ритму. Показано, що лікування препаратом супроводжується зниженням активності системи ренін-ангіотензин-альдостерон, симпато-адреналової системи, позитивним впливом на показники кардіогемодинаміки, зниженням плазмового рівня ендотеліну-1, збільшенням цГМФ. Препарат сприяв зниженню частоти суправентрикулярних і шлуночкових аритмій, не викликав негативних змін показників вуглеводного та ліпідного обміну.

Изучены особенности метаболических и кардиогемодинамических эффектов рамиприла у больных с метаболическим синдромом и нарушениями ритма сердца. Показано, что лечение препаратом сопровождается снижением активности системы ренин-ангиотензин-альдостерон, симпатоадреналовой системы, положительным влиянием на показатели кардиогемодинамики, снижением плазменного уровня эндотелина-1 и увеличением цГМФ. Препарат способствовал снижению как суправентрикулярных, так и желудочковых аритмий. Препарат не оказывал отрицательного влияния на показатели углеводного и липидного обменов.

Досліджено концентрацію антитіл до ліпополісахаридів грамнегативних бактерій, С3а компонента комплементу, С-реактивного білка та прокальцитоніну у 80-ти вагітних, що одержали традиційне лікування пієлонефриту, і у 72-х вагітних, яким додатково призначали озонотерапію. Концентрацію цих запальних маркерів визначали в крові пуповини 77-ми новонароджених у момент пологів. Було доведено, що за застосування озонотерапії відбувається нормалізація С3а компонента системи комплементу та прокальцитоніну, а також достовірно знижується рівень антитіл до ліпополісахаридів і С-реактивного білка в крові вагітних. Лікування пієлонефриту стандартними схемами супроводжувалося підвищеними концентраціями в крові пуповини С3а компонента комплементу, С-реактивного білка та прокальцитоніну, чого не спостерігали за використання озонотерапії.

Исследована концентрация антител к липополисахаридам грамотрицательных бактерий, С3а компонента комплемента, С-реактивного белка и прокальцитонина у 80-ти беременных, которые получили традиционное лечение пиелонефрита, и у 72-х беременных, которым дополнительно назначалась озонотерапия. Концентрация этих воспалительных маркеров определялась в крови пуповины 77-ми новорожденных в момент родов. Было доказано, что при применении озонотерапии происходит нормализация С3а компонента системы комплемента и прокальцитонина, также достоверно снижается уровень антител к липополисахаридам и С-реактивным белкам в крови беременных. Лечение пиелонефрита стандартными схемами сопроваждалось повышением концентрации в крови пуповины С3а компонента комплемента, С-реактивного белка и прокальцитонина, чего не наблюдалось при использовании озонотерапии.

Проведено аналіз фармакокінетичних і фармакодинамічних властивостей препаратів, що мають здатність до пригнічення гіперактивності симпатичної нервової системи, яку розглядають з позиції одного з ймовірних механізмів прогресії хронічного гломерулонефриту. До них належать блокатори рецепторів ангіотензину-2 (БРА), блокатори імідазолінових рецепторів (БІР) і бета-адреноблокатори (БАБ). Хворих було поділено на 3 групи, в яких відповідно призначали БРА - лосартан і телмісартан, БІР - моксонідін, БАБ - метопролол. БРА, БІР і БАБ здатні пригнічувати симпатичну гіперактивність, але з різним темпом розвитку ефекту.

Проведен анализ фармакокинетических и фармакодинамических свойств препаратов, обладающих способностью угнетения гиперактивности симпатической нервной системы, которую рассматривают как возможный механизм прогрессии хронического гломерулонефрита. К ним относятся блокаторы рецепторов ангиотензина-2 (БРА), блокаторы имидазолиновых рецепторов (БИР) и бета-адреноблокаторы (БАБ). Больные были разделены на 3 группы, в которых соответственно назначали БРА - лосартан и телмисартан, БИР - моксонидин, БАБ - метопролол. БРА, БИР и БАБ обладают способностью угнетать симпатическую гиперактивность, но с различной эффективностью.

У процесі обстеження 147-ми хворих на цукровий діабет проведено визначення впливу порушення перекисного окиснення ліпідів, системи антиоксидантного захисту та біоелементного балансу на формування діабетичної нефропатії. Установлено вірогідні зміни процесів ПОЛ та АОЗ у хворих на цукровий діабет, які підвищують ризик ураження нирок і посилюють дію патогенетичних факторів, спричиняють формування діабетичної нефропатії. Розвиток біоелементного дисбалансу у хворих на цукровий діабет призводить до формування метаболічного синдрому, що негативно впливає на структурно-функціональний стан нирок, викликає розвиток і прогресування діабетичної нефропатії.

При обследовании 147-ми больных сахарным диабетом проведено определение влияния нарушения перекисного окисления липидов, системы антиоксидантной защиты и биоэлементного баланса на формирование диабетической нефропатии. Установлено достоверное изменение процессов ПОЛ и АОЗ у больных сахарным диабетом, что повышает риск поражения почек и увеличивает патогенетические факторы, способствующие формированию диабетической нефропатии. Развитие биоэлементного дисбаланса у больных сахарным диабетом способствует формированию метаболического синдрома, отрицательно влияет на структурно-функциональное состояние почек и вызывает развитие и прогрессирование диабетической нефропатии.